Скільки людей відвідують лише Париж у Франції? І хто чув про Ельзас на північному-сході Франції?
Вже писала про маршрут з Weeze Dusseldorf (Нідерланди, Бельгія http://energybutterfly.com/?p=3819) i Frankfurt Hahn (Німечинна http://energybutterfly.com/?p=4057, Люксембург), але з Hahn ми успішно розвідали ще один маршрут на цих вихідні – у мальовничій Франції (Ельзас).
Регіон знаходиться на північному сході Франції, межує з Німечинною на сході, з горами Вогез на заході і Швейцарією на півдні.
Думала як краще і оптимізовано організувати маршрут, і таки цей варіант вийшов дуже гуд.
Отже, рейс від WizzAir: Lviv – Frankfurt Hahn.
пт. 12:30 – 13:40 | Lviv -> Frankfurt Hahn.
Короткий огляд міста Strasbourg. Ночівля у Obernai.
сб. Цілий день по Alsace Wine Route, переїзд у La Petite Pierre.
Як альтернативна ідея – лишитись на дві ночі у регіоні Alsace (мабуть класно б знайти житло у Кольмарі ), і в неділю ввечері поїхати ближче до аеропорту.
нд. La Petite Pierre і околиці. І потрібно рано лягти спати, щоб о 4:30 виїхати в аеропорт.
пн. 09:00 – 12:00 | Frankfurt <- Lviv
Основна проблема цього рейсу – виліт в понеділок зранку, тобто треба або в неділю підібратись ближче до Німечинни, або в понеділок виїхати рано вранці.
Житло забронювала на першу ніч у Obernai (Booking), а наступні дві ночі у La Petit Pierre.
Ну давайте довго не патякати, а зразу до діла.
Ельзас відомий своїми винами, а особливо білим. “Винна” дорога це один з популярних винних маршрутів Франції і основий туристичний маршрут регіону Ельзас – Alsatian Vineyard Route. Простягається він на 170 км.
Регіон прекрасний у будь-яку пору року, але зазвичай переповнений туристами у Травень/Червень та Вересень/Жовтень.
Цей маршрут і містечка можна відвідати машиною, велосипедом, і навіть сегвеєм.
І навіть поїздом! Так, зі Страсбурга їде поїзд за маршрутом Страсбург-Кольмар-Мулхауз.
Звичайно, можна тижнями їздити і дивитись на селища, але якщо у вас обмежений час, давайте сфокусуємось на найкращих місцях.
Початок маршруту: Strasbourg
Кінець: Mulhouse
Як добиратись?
Якщо прибути у Страсбург або інші міста, то впринципі можна і громадським транспортом, роверами або поїздом.
Але у нас таки швидкий маршрут зі аеропорту Хан, і також пам’ятаємо про ранішній літак. Тому оренда автомобіля найкраща опція.
Оскільки минулого разу бронювала машину саме в цьому аеропорту у Europcar, перевірила ціни і наявність авто і забронювала машину автомат на 3 доби (ліміт кілометражу – 900км).
По прильоту майже на виході є стійка Europcar, зазвичай черг нема. Нам запропонували або Seat Leon, або можна доплатити і в них ще є новий Lexus. Ціна за 3 дні – 135 USD. І так, блокують на карточці суму 450 (минулого разу було 950євро)
Lexus це щось цікаве, тому ми погодились. Машина реально нова, з пробігом 450км (якось ж вона мала доїхати з автосалону)). Автоматична трансмісія, гібрид.
Зручна в керуванні, єдине – напружує велика кільксть кнопок на панелі, збоку, над кермом і тд. Також тут є екран, але він не є тач. Сам тач розміщений коло коробки передач. В перші 5хв я взагалі не розуміла що відбувається, і як-куди натискати.
День 1: Приліт у Hahn, Страсбург, Obernai.
Приліт в аеропорт о 13 годині, і їдемо у Strastourg.
250 км до 2.5 годин, залежно від корків на автобані.
Майже в самому центрі є безкоштовий паркінг, ми зробили декілька кіл, але нажаль місця не було. Заїхали у підземний, а там майже пусто і поліцейські машини. Отже, ми заїхали на паркінг Міської адміністрації! Здається за годину 3євро.
Strasbourg
Доречі, Страсбург не є частиною Винного маршруту Ельзасу, але об’язково відвідайте!
Ми провели тут лише півдня, цього можливо і замало, але цілком реально неспішно обійти центр.
Чесно, раніше я думала що Страсбург це суто адміністративне нудне місто! А як виявилось – фахверкові будиночки, річка, квіти, багато парків. І так, є багато політичних інституцій Європейського Союзу.
Страсбургський собор – Notre-Dame
Не плутайте з собором у Парижі. Цей собор знаходиться у самому центрі, недалеко від каналів.
Огляньте прекрасний інтер’єр, знайдііть всередині астрономічний годинник і також є можливість піднятись на гору.
Навколо собору є багато кафе, і також це дуже людне місце.
Batorama Boat Tour
Класний і оптимальний спосіб глянути на місто і всі його відомі атракції – від Європейського парламенту до прекрасного La Petite France.
La Petite France
Найбільш інстаграмний район міста.
Фахверкові будиночки які нависають над каналами, багато пішохідних мостів, і милі вуличні ресторанчики з гарним виглядом.
Якщо у вас мало часу, і лише день у Страсбургу, рекомендую провести час саме тут, просто гуляючи довкола.
Ну і як же без смачної вечері! Я дуже люблю tarte flamee, і ми скуштували в одній популярній кафешці – Flam’s. Ціни не є дуже високі.
Якщо ще маєте час, то можете відвідати Alsatian Museum – про історію цього регіону або Historical Museum of Strasbourg, про саме місто.
І ще мені подобається набережна і її будиночки:
Після Страсбургу поїхали (25км ) у готель у містечку Оберне в готель Premiere Classe Obernai Centre.
Новий і невеликий готель, 15хв пішки від центру. 5хв пішки в є великий Ашан. Є безкоштовна парковка.
Ми приїхали майже після заходу сонця, тому в саме місто вже не йшли.
День 2: Obernai, Riquewihr, Kaysersberh, Eguisheim (Colmar)
Obernai
Наступного дня вранці я пішла на пробіжку, але більше зупинялась і дивилась на чарівне і ще поки пусте місто.
Воно завелике щоб бути селом, і замаленьке для міста. За годину-півтора можна неспішним кроком обійти центральну частину, зайти в пекарню по багет і круасан, а також купити продукти в Ашані.
Підніймайте голову догори і ви побачите скільки лелек живуть на дахах центральних будинків.
З майже будь якої точки містечка видніються виноградники і оглядовий майданчик. Це Mont National (Mont Sainte-Odile), туди можна доїхати чи дійти пішки, або поїхати на туристичному поїзді.
Згори відкривається панорама на місто, і навіть у ясну погоду можна побачити Страсбургський собор.
The Rampart of Obernai (Вали і руїни захисних споруд)
Поруч з центром є форфикаційні споруди і укріплення міста (такий собі маршрут на 1,4км, яким бігають і катаються на ровері, а також можна і прогулятись пішки). Раніше тут було 20 веж і 4 воріт.
Просто прогуляйтесь центром, а також підіть просто в різні вуличні, позаглядайте у різні дворики – там цікаво і спокійно.
Ribeauville
Ribeauville – маленьке селище розташоване між виноградниками і лісом. Запаркувались ми трохи перед містом, бо не знала точно чи будуть місця коло центру.
Населення тут всього 5 тис людей, він не включений в список «Сто найгарніших селищ Франції», можливо не є аж такий казковий як всі решта, але вартий для відвідин. Тому я раджу відвідати його перед Кольмаром і Ріквіром.
Є аж три середньовічні замки: замок Saint-Ulrich (Château de St. Ulrich) XIст, Замок Giersberg (Château du Girsberg) 13 ст і замок Haut Ribeaupierre (Château du Haut-Ribeaupierre) XI ст.
А при в’їзді в місто лишилась вежа, також з лелекою:
The Town-Hall and the Butchers’ Tower
Площа Ратуші (Place de la Mairie) позначає межу між Нижнім і Верхнім частинами міста укріпленими воротами.
Фонтан і Place de la Sinne (Мірна площа)
Фонтан стоїть в центрі площі Place de la Sinne (Мірна площа) і є найбільшим у місті. З XVI століття він служив джерелом питної води для жителів міста. А ще з його допомогою вимірювали обсяг внутрішнього вмісту бочок з вином, звідси і назва площі Мірна.
Siedel House
У Рибовілле майже кожен будинок має своє ім’я. Зверніть увагу на яскраво-червоний фахверковий будинок, розташований на головній вулиці міста – будинок Зайделя. А цікавий цей будинок тим, що на фасаді є маленькі таємниці віконця, які не видно перехожим, але за якими власник будинку міг спостерігати за тим, що робиться на вулиці.
Eguisheim
Далі ми поїхали у Eguisheim, що поруч Кольмару. Фактично, він і є частково частиною Кольмару, але це абсолютно інше селище зі своїм унікальним шармом.
Eguisheim вважається найгарнішим селищем Ельзасу. Він компактний, маленький, з великою кількістю квітів і від нього віє духом середньовіччя. Також відомий лелеками на центральній площі.
Якщо глянути на карту, то місто знаходиться по колу, і сам центр всередині. Тут кожен будинок ніби з казки, і пофарбований у яскраві кольори.
Село також є власником престижної премії 4 * ville fleuri за чудові висаджені квіти і сади на вулицях, яких повно влітку.
На центральній площі знаходиться старий замок St.Leone Castle , також гляньте на центральній площі гніздо з лелеками. Вони є символом регіону, а особливо є визітівкою в Егісеймі.
В місті є багато споруд і будинків до 1051 та між 1200 та 1600 роками.
Не забудьте спробувати місцеве вино під час вашого візиту – вина Ельзасу дуже високо цінуються, а Егісхайм – один з центрів цієї важливої місцевої діяльності.
Поруч з центром є вказівники на маленькі виноробні, ми пішли в першу найближчу і купили там вина.
Також на виході з центру запустила дрон, трішки пролетіла над самим центром:
Але підійшла пані, і попросила не літати, бо тут заборонено і мешканці скаржаться. Добре що не забрали в поліцію і не заставили стерти фото, тому покажу вам старовинне місто ще й з висоти.
Colmar
Минулого року я вже була у Кольмарі, а цього вирішили пропустити.
Але рекомендую! Ось тут писала більше про Кольмар окремим постом.
Обов’язково рекомендую до відвідин!
Kaysersberg
Kaysersberg – це маленьке селище між Riquewihr i Colmar, дуже мальовниче оточене виноградниками і лісовими схилами які нависають над містом.
Перша згадка датується ще 1227 року, і назва перекладається як «Імператорська гора». Якщо будете мати час, то відвідайте замок Chateau de Kaysersberg, він відігравав важливу роль для містечка протягом 800 років.
У 2017 містечко було названо найгарнішим французьким селом, обійшовши 12 інших фіналстів-селищ.
Ми запаркувались на парковці супермаркету, хоча перед входом в центр міста є велика платна стоянка під деревами.
Зразу після парковки починається головна вулиця, яка перетинається з річкою.
На центральній площі – Ратуша, побудована у 1521 р. у стилі рейнського Ренесансу. Всередині є великий зал засідань з дерев’яними панелями.
Church of the Holy Cross
Оскільки було дуже спекотно, вирішили присісти в кафешці на центральній алеї. Не забуваємо що в обідній час лише напої/десерти.
Riqueqihr
Розташований між горами Вогез та рівниною Ельзас, Рікевір є середньовічним містом посеред ельзайських виноградників, і також у тому ж списку «найкрасивіших сіл у Франції».
Протягом століть це чудове місто зберегло свою архітектуру і якість всесвітньо відомих вин, звідки він отримав навіть назву як «Дорогоцінний камінь виноградників Ельзасу».
Не пропустіть це місто, я вже тут двічі, і дуже до вподоби близька локація з виноградниками. Їх буквально видно зі всіх вулиць!
Рікевір, старе місто, звичайно має свої милі фахверкові будинки XV-XVIII століть, розташовані близько один до одного і оборонні ворота XIIIст. Dolder.
Спершу рекомендую піднятись на виноградники і звідти глянути на місто і околиці. Локація ось тут
Сюди можна доїхати машиною, пішки, ровером, бачила сегвей тури і навіть туристичний вагончик.
Під вечір у багатьох ресторанах вже не було місця, але ми таки знайшли ельзайський ресторанчик Restaurant Au Relais de Riquewihr
Вже після заходу сонця ми поїхали у La Petite Pierre. Дорога займає півтора години, і перед самим містом ліси, невеличкі гори і серпантини.
Якщо ви хочете побути довше у регіоні Ельзас, то рекомендую таки лишитись на дві ночі десь в Оберне або трошки нижче, а останню ніч поближче кордону.
Приїхали ми вже майже вночі. Житло на центральній вулиці, і добре що припаркувались перед самим будинком.
Це місто мене зацікавило своє локацією, горами і апартаментами-музеєм.
День 3. La Petite Pierre
Отже, трішки про наші апартаменти. Вони знаходяться у старому будинку, який складається з декількох квартир і також музею-галереї з великим внутрішнім подвір’ям.
Наше житло на другому поверсі з окремим входом, на першому поверсі також якась квартира.
Власники живуть в тому ж будинку, але мають свій вхід.
Житло складається з двох спалень, ванної кімнати і туалету, а також кухня-вітальня.
Вікна спалень виходять у внутрішній двір, а кухня на вулицю.
Апартаменти нагадують картинну галерею, з розписаною стелею (стеля ота така зі старовинними деревяними балками) і різними елементами декору.
І це все зробив батько власника.
Локація дуже зручна – прямо через дорогу пекарня, в яку як завжди за ритуалом місцеві йдуть по свіжі багети. В пекарні є декілька столиків на вулиці, де можна випити каву з круасанами або іншою випічкою.
Зліва від входу в апартаменти пристойний ресторан.
А, власники лишили нам сніданок – молоко, джеми, масло, йогурти. Але так і сказали «А по багет треба піти раненько в пекарню навпроти».
Вранці я таки сиділи пила каву з круасанчиком і просто нікуди не поспішала слухаючи французьку мову.
Оскільки це була неділя, і я не могла знайти супермаркетів у La Petite Pierre, але за 10 км в іншому місті є великий супермаркет. Туди ми і поїхали гарною лісовою дорогою.
Дорогою назад зупинились в селищі Puberg, де починаються трекінгові маршрути.
Від нашого містечка можна дійти до невеличкої гори Roche Blanc, думаю за півгодини лісом ми справились. З оглядового майданчика відкривається вигляд на замок і місто La Petite Pierre.
Після того повернулись назад в La Petite Pierre. Місто маленьке, але мели і спокійне. Є гарні спа-готелі, ресторанчики. Також навколо є багато веломаршрутів, і дуже багато людей (особливо старшого віку) катається.
Якраз стара (декілька вуличкок) частина міста знаходиться навколо замку. Варто прогулятись, можна сісти і відпочити в кафешках. Але не забувайте що у обідню пору доступні лише напої (де-не-де можуть ще подати десерт і морозиво).
Нам обслуговування в одній не сподобалось (щось не могли пояснити чи в них є морозиво і яке), а в іншій нічого не було крім напоїв. І тому пішли додому обідати в апартаментах.
І трошки старої частини міста з дрона:
Музей Le Relais des Arts (в будівлі якого ми жили)
Для проживаючих в апартаментах відвідування безкоштовне, а так то вхід 3 євро (для дітей здається 1 чи 2).
Працюють вони з 15 до 18.
Музей просто капець! Мистецьке, фантазійне місце, і з гумором.
І це все створила одна людина (тато). На вході була дружина, чоловік і син.
Тут картини, скульптури, сад, виставки і колекція комах, тварин, рослин, метеликів, еволюції на землі і навіть є навчальна кімната.
І не лише дітям тут цікаво. Після експозиції в приміщенні, є ще інсталяції у подвір’ї.
Відтворено кабінет Jean-Henri Fabr – французького ентомолога. Один із засновників етології комах.
А далі треба лягти раніше спати, і десь після 4ої ранку виїхати в аеропорт Frankfurt Hahn. Дорога займає близько 2ох годин, здали машину на паркінгу перед входом в аеропорт, працівник Europcar оглянув машину і все ок.
Au revoir France 🇫🇷
І той всьой маршрут можна повністю відтворити ГТ? І цікаво чому не можна в обідню пору поїсти в кафе повноцінно?
ойой, не зрозуміла що таке ГТ 🙂
Можна до 14-15ої поїсти, потім на перерву зачиняються (а-ля сієста).
Відчинені для повноцінного харчування зазвичай дуже туристичні кафе