Hanoi, Vietnam 
От нашо люди подорожують?
Впринципі, хто це робить регулярно і з захопленням – навіть не задумуються!
Але інші задають питання типу “Ну коли вже заспокоїшся?”, “Скільки можна? Де ще не була?”
Ні-ні! Я не заспокоюсь!
У світі є ще стільки всього цікавого, що не вистачить мого життя для пізнання світу, а з обмеженими ресурсами-фінансами-відпустками це ще менше…
Ну так нащо це все? Наприклад, розширювати свою картину світу. Особливо це стосується наших країв. Ми маємо трошки інший світогляд (не завжди означає що не правильний, та ймабуть не існує правильного взагалі) і можемо не задумуватись про існування інших правил, ментальностей або взагалі іншого способу життя!
От що ми знаємо про каву? Де вона роста?
Ну там Бразилія, Колумбія мабуть.
Що-що? В’єтнам і кава? Більшість знайомих дивуються, яке там “Друге місце в світі, після Бразилії, з експорту кави”, “Перше місце по робусті”?!
Так, це правда!
Хто побував у В’єтнам і спробував їхню каву, то “нашу львівську” пити вже не хочеться!
Отже, вирощувати каву почали там французи, коли займались колонізаціями. Завдяки сприятливому географічному положенню В’єтнам має ідеальні кліматичні умови для дозрівання кавових зерн.
Основі види – робуста та арабіка (чесно, я не дуже розбираюсь у видах, але знаю шо там ростуть ці два 
).
Коли була в Індонезії, то у фермах/магазинах була кава лювак (люваки – то такі тваринки, які споживають зернятки, і…. ну всі знають), але у В’єтнамі ці тваринки працюють теж! Кава нічим таким особливо не відрізняється..
Отже, в’єтнамська кава… ммм! Вони навчились грамотно поєднювати різні сорти кави і виходе такий шикарний аромат і смак!
Аромат містить нотки какао, шоколаду, ванілі. І зовсім не пересмажена кава… У Львові якась перепалена і гірка 
Каву у В’єтнамі не варять в турках чи кавоварках. Її засипають у спеціальний металевий фільтр (десь 2-3 ложки кави), притискають пресом і спочатку трішки заливають кипятком, кава розпарюється, і помало капає в чашку. І аж потім доливаєте більше води і воно далі собі капає. Така кава виходить ароматна та насичена!
Майже всюди де ми були, то перед тим на дно чашки додавали згущик або в теплу пору року ще популярна кава з льодом.
Ритуал попивання кави це взагалі неспішний процес 
Будучи у Ханої, я десь знайшла що у самому центрі є найсмачніша кава… з яйцем (cà phê trúng)!
На одній з найшаленіших вулиць Ханоя, ми намотали два кола щоб знайти ту стару і першу кафешку, де почали готувати каву з яйцем. Батько теперішньго власника ще у 1946 році спробував додати замість молока (його бракувало у В’єтнамі)- взбитий жовток.
Напій зовсім не має смаку яйця – ванільний і ніжний смак, або шось схоже на тірамісу.
Атмосфера в кафешці Giang Cafe – ніби ми потрапили у минуле. А ще дуже-дуже мало місця, зате вигляд з балкону (я б не вмістилась на балконі 
) на головну вулицю. Впринципі, у в’єтнамців дуже популярні малі стільчики і столики – при дорозі та і кафешках. А нам, європейцям, це сидіти як на дитячих кріселках або колінами діставати майже до підборіддя 
Leave a reply