Maldives

Можете повірити, що екзотичний відпочинок на мальовничих Мальдівах є вже більш доступним ніж ви думаєте?

Серйозно, супер розкішний відпочинок для олігархів? Міф!

Можна спокійно відвідати цю країну без захмарних витрат. Мальдіви вже не є ексклюзивним відпочинком для багатих та відомих і набирають популярності у простих людей.

Ми відвідали цю острівну країну у листопаді-грудні 2016 року, і за моїми рекомендаціями вже декілька знайомих відвідало Мальдіви за нашим маршрутом.

Якщо дуже і дуже коротко, як відвідати Мальдіви бюджетно – local island travel. У 2009 році уряд Мальдів дозволив місцевим жителям відкривати власні пансіонати, готелі та ресторани для туристів. Якщо раніше іноземці були обмежені лише островами-курортами, тепер можна відвідувати будь-яких місцевий острів.

Для мене раніше Мальдіви були лише “гарною картинкою в неті”, баунті пляжі та й все.

Чесно, навіть ніколи не були в моєму списку відвідин.

Де знаходяться Мальдіви?
Де знаходяться Мальдіви?

Та й це є найпопулярніше місце для медового місяця.  Звідси -> мабуть попсово.

Одного разу, коли були на Шрі Ланці –  година польоту і ти на Мальдівах.  Це в нас був запасний варіант, якби були дощі. І ціна питання – 100 баксів на квитки на літак.


І коли в Азії можуть бути сезони дощів (насправді сезон дощів – просто дощ на декілька годин, або зазвичай вночі.  Ну і температура висока). Якраз час для Мальдів!

Чим класно їхати в такий сезон – ціни дешевші і мало туристів. Або класно потрапити перед початком сезону.
Отже, все залежить і від ціни на квитки.

Як можна потрапити на Мальдіви з України?  

Київ

– авіакомпанією FlyDubai, з пересадкою в Дубаї. Адекватні ціни зазвичай від 300-700. Можна ще знайти пропозиції через Шрі-Ланку, і окремо брати квитки Maldivian Airways, але це забагато рухів і пересадок.

– авіакомпанією Qatar Airways, з пересадкою в Досі.

Львів

– авіакомпанією Turkish Airways, з пересадкою у Стамбулі.

Ще можна з Польщі, Угорщини….  Але з нашими кордонами, все ж таки краще з України.

Де жити, і чого туди їхати?  

Мальдіви це острівна країна.  Складається з Атолів.  І столиця Мале.

Мале’ (столиця, острів,місто) – це найбільш заселене місто світу (рахуючи к-ть мешканців на квадратний кілометр). Острів займає  десь 2х1 км. І там нема що робити….

Наприклад, в Мале так мало місця, що аеропорт знаходиться на насипному штучному острові, поруч з самим Мале.

Є ще інші аеропорти, на інших Атолах –  на півночі, півдні країни.

Ну а чого туди їдуть?

Тепло, гарний чистий океан, рибки, білосніжні пляжі.

І лише останні десять років уряд дозволив на локальних островах відкривати гести та готелі для туристів.

До цього можна було відвідати Мальдіви лише через агенцію, і потрапити лише на острів-резорт. Давайте розберемось куди ж нам їхати. Все просто – залежить від фінансів!

Резорт – це колись незаселений острів, який переробили в готель-резорт.  Повністю незалежний об’єкт. Їх є дуже багато, і за розмірами, цінами. Є мега-мега шикарні. Є трохи простіші. Але всеодно дуже дорого (відпочинок на резортах може спокійно влетіти у 5-10к+ баксів).

Там і є ці казкові будиночки на сваях, і басейники, білі пляжі.

Але я б сказала, що будь-який острів тут гарнезний. І коли уряд дозволив відвідувати локальні острови, тепер проста людина може досить бюджетно відпочити на Мальдівах.

Та й локальні острови ні чим не гірше від резортів!

Маю на увазі природою, пляжами!

Комфортом звичайно поступається, але мені достатньо щоб було чисто, душ, і тарілка рису 😀

І нє, ми не жили в палатці, а в цілком класних апартаментах чи номерах.

Мальдіви – 100% мусульмнська країна. Кожен хто є громадянином країни,  точно мусульманин (cунітcького напрямку).

В країні діє сухий закон. Алкоголь заборонений, і за це штрафи.

Поїду на Мальдіви бухнути з друганами (с) Скрябін – таке не пройде 🙂

Алкоголь є на резортах, або на плаваючих корабликах (кажуть що там дорого, і малий вибір).  Якшо ви захочете взяти з собою алкоголь у багаж, то це заборонено. І з дьюті фрі теж не дозволять провезти.

Бачила на форумі аж 18 сторінок на тему “як протягнути алкоголь на Мальдіви” 😀 І переливають в баночки, і шампуні, і т.д.  Та потерпіть ж тиждень-два без того алкоголю!

Доречі, якщо ви все ж таки протягли алкоголь, то не варто його пропонувати місцевим. Їм може влетіти, або вам, і взагалі це не культурно.

Сигарети є, і місцеві багато палять. Також можуть мати травку 🙂

Звичайно, місцеві можуть “придбати” алкоголь на резортах (адже персонал місцевий, живе на сусідніх заселених островах), але будуть пити його тихенько заховавши пляшку на пляжі.  І якщо випили, то п’яними не етично йти по селу. Потім будуть про них говорити і тикати пальцем.

Та й спека майже завжди +30, який алкоголь….

Погода

Я так зрозуміла що тут завжди літо, спека цілий рік. Температура +30. Сезон дощів десь там з вересня по листопад.

Низький сезон – з травня по жовтень, саме в цей період можна знайти дешевші ціни на житло, і це вважається сезон дощів.

Найкраща погода – з грудня по квітень, і пікові ціни підстрибують навколо свят.

Я б мабуть радила їхати в сезон нашої зими, січень-лютий.

Ми були в кінці листопада. Це вважається початок сезону. Дощі були вночі, і одного разу затяжний вранці. Повірте, коли хмарно – це набагато краще. Бо у безхмарну і сонячну погоду це просто пекло.

Температура води, доречі, така сама як і повітря, якщо не більша!

Що там робити?

Ну відпочивати 🙂 Снуркати, дайвінг, рибалка, водні актівіті.

Їсти фрукти, рибу. Дивитись на схід та захід сонця! Та раз в житті можна нічого не робити та не поспішати 😛

З чого починати самостійну подорож?

Треба дивитись на ціни на квитки, і обирати острів-атол який хочете відвідати. Ну або декілька островів.

Головне це не прилітати у п’ятницю (у мусульман тоді вихідний день), здається тоді не їздять пароми і багато чого зачинено. На практиці, на нашому острові магазини не працювали лише до обіду.

Давайте пройдемо по чек-лісту на що треба б вважати, характеристики вибору атолу, або острова.

 Вибір Атола

Що нам каже про атол вікіпедія:

Ато́л (малай. adol — замкнений) — кораловий острів, який найчастіше має форму розірваного або суцільного кільця, що оточує неглибоку (до 100 м) лагуну.

Виникають атоли навколо островів здебільшого вулканічного походження зі скелетних решток коралів та червоних водоростей і зустрічаються тільки у тропічних та субтропічних відкритих частинах океанів. Кільце атола має вигляд валу, що замикає внутрішню лагуну і зовні круто спадає в бік океану. Вал може бути суцільним, але найчастіше лагуна поєднується з океаном низкою проток. Глибина лагуни не перевищує 100 м. Діаметр атола — від 2—3 до 100 км. Над рівнем води атоли підносяться на 10—15 м. В середині невеликих атолів замість лагун іноді утворюються блюдцеподібні округлі западини.

Отже, Атол це як “область”, а острівки – містечка 🙂 Гляньте на карту, Мале майже по центру знаходиться (там де зірочка). Ми були на Ari Atoll, зліва від Мале.

Карта Мальдів
Карта Мальдів

Впринципі всеодно де ви будете. Всюди гарно. Але, наприклад, я обирала атол не дуже популярний 🙂 І не попсовий. Нижче Мале є досить відомий острів Маафуші. Там багато готелів, кафе. І недалеко від столиці, але з іншого боку купа людей та бруд…

Ну і дивитись на розмір острова та його інфраструктуру. Острів 200 на 300 метрів мабуть такий собі по цікавості 🙂

Порада: кажуть краще вибирати атоли нижче Мале. Ближче до екватора (ну це якшо ви збираєтесь у “не дуже сезон”). Ну і віддаленість від Мале. Чим далі від столиці, тим довший трансфер, дорожчий і т.д.

Сміття

Так-так, сміття на нашій планеті всюди. І на острівах це ще більше помітно ніж у львівських районах. Сміття або морем приносить, ну або жителі викидають.

Тому читайте відгуки на форумах чи багато сміття, або гугліть картинками назви островів 🙂

Пляжі і рифи

Ха, кумедно приїхати на Мальдіви, і не відвідати білосніжні пляжі. Доречі, туристам можна тусити на спеціально відведених пляжах Bikini Beach. Ну як тусити, відвідувати ви можете будь-який, але бути у купальнику лише на Bikini Beach.

І дивіться чи є домашній риф на обраному острові. Можна навіть на гугл картах це глянути. Та й взагалі на гугл картах (earth mode) класно шукати острівки, пляжі, взагалі шо там є.

Як бонус – класно щоб десь поруч був Picnic Island або Sand Bank.

Picnic Island

Це такий собі сателіт чи безлюдний острів коло основного острову (розділений протокою чи течією). Зазвичай можна дійти/проплисти самому/на човнику, каяку/ ну або вас відвезуть туди на катері (якщо цей пікнік айленд знаходиться подалі).

На резортах майже завжди є домашній риф… А на локальних треба дивитись/шукати, бо їх часто знищують корабликами та катерами.

Житло/кафе та податки

Можна просто заходити на букінг/airbnb і шукати житло яке подобається, підбирати по ціні, а тоді вже дивитись що це за атол чи острів. Інколи дешевше знайти готель напряму, і дешевше. Але щоб не ризикувати, краще замовляти через відомі сервіси.

Увага! Ціни вказані без податку.  Вам прийдеться доплати ще 10% сервісний збір и 12% ПДВ = 22%.  Плюс запровадили Green Tax – 3 бакси за добу з особи (ці три бакси йдуть на сам острів, і з них формується бюджет. З цих грошей доглядають і прибирають острів).

В кафе додають лише 12% ПДВ.

Трансфер між локальними островами

Варіантів добирання між острова впринципі є три:

– водний вертоліт (зазвичай це для резортів) і ціна там 200-5 00 баксів.

– паром. Дешево, ходить за графіком, помаліше ходять ніж катер, але не так хитає.

– спідбот. Швидкий, трохи дорожчий, але може закачувати.

Дивіться розклад (тут офіційно), пароми і кораблики ходть зазвичай щодня, декілька разів. Ціна питання 1-5-10 баксів залежно від відстані.

Кожен гест (ну або острів), має свій спідбоат, який доставить вас куди треба. Ціна мабуть від 10-20 і більше баксів, залежно куди. Мається на увазі вас можуть доставити на сусідні острови чи резорти.

Якщо знайшли цікавий готель/гест – пишіть їм напряму, питайте способи як добратись і т.д. Вони всі дуже дружелюбні і швидко відписують.

Отож, давайте розглянемо 8 ночей на власному досвіді.

Значить, летіли з:

 Київ – Дубаї (14:25 – 22:00)

Дубаї – Мале (01:30 – 07:00)

Увага! На AirArabia та FlyDubai (і ще бувають інші авіалінії) діють правила – бажано щоб та особа, котра розраховувалась за квитки на літак повинна бути пасажиром рейсу, і в аеропорту фізично показати карточку з якої розраховувались. Ну якщо летите не ви, але оплатили, то треба скан карточки і підпис власника. Коли летіла AirArabia – просили показати карточку.

Це лоукост, простору для ніг не багато, але може бути. Не годують.

Пересадка в Дубаї була 3 години. Можна перекусити, погуляти по магазинчиках в DutyFree, подивитись на навколишніх людей 🙂 Хоча в аеропорту Шарджі набагато колоритніше.

Є Макдак, Старбакс… Але є одна кафешка – суто для місцевих, дешево та сердито. Великі порції. Іноземців там мало, але місцеві в курсі 🙂 Там індійська і мусульманська їжа. Якщо ви розумієте шо це таке, і як їсти – сміливо вперед.

Мале-аеропорт

Летимо над Мальдівами! Бажано забукайте собі місце коло віконечка- якщо будете летіти в світлу пору доби.

По прильоті треба пройти паспортний контроль, і заповними форму для візи. Віза безкоштовна,  листочки є перед стійкою з тією формою, і бажано візьміть з собою ручку/олівець, щоб не профукати свою чергу.

Там єдине що треба не забути – вказати адресу де будете жити і на якому острові (і зберіжіть той листочок, чи то копію, при відльоті вам прийдеться його показати. Я десь загубила листок, то заповнила ще раз).

Далі при виході нас чекав чувачок, який мав домовитись і посадити на трансфер до першого острова. Він нас завів в кафешку в терміналі (на вищих поверах навіть готель-хостел). Запропонував воду-сік-фреш-каву-чай, печенька, фрукти. Взагалі ця кафешка дуже охайна і сучасна. Я не вірила що це все фрішно, тому ми насторогою їли 😀

Ми чекали туристів з інших рейсів, тому просиділи десь 1-2 години. Коли назбиралась потрібна к-ть людей, нас посадили в швидкий катер (катер ще спочатку робив зупинку в Мале, забрав місцевих), і ми поїхали до нашого острова. Перед цим зупиняючись на інших острівках – висаджуючи туристів та місцевих, або доставляли просто вантаж жителям.

о.Матівері

І от ми на першому острові

Як бачимо з карти, зупинки були на о.Расду (його теж розглядала щоб відвідати), Укулхас (цей острів вибрала другим у цій подорожі).

Їхати від Мале – десь 2.5 години.

Острів Матівері (4 ночі)

Населення приблизно 900 жителів, розміри 500х300 метрів. Більшу частину острова займає селище. Поруч є декілька резортів Gangehi та Nika – можна туди поїхати на екскурсію.

Порт знаходиться на півночі острова, а Bikini Beach на півдні. А на заході острова є “пляж” і протока на Picnic Island.

Туди можна доплисти, але будьте обережні, там постійно змінюється течія. У нашому готелі був надувний човен, то ми якраз ним безкоштовно плавали 🙂

Передвиборча кампанія

На  Bikini Beach є лежачки (від готелів), на самому пляжі є готель Casa Mia, на береговій лінії будують ще якісь готелі. Але сама берегова лінія з-заду пляжу оточена кущами та зеленню.

Тому дуже кльово. Пісок дуже-дуже чистий.

Будьте обережені: у воді можуть бути скати. Насправді, вони самі вас бояться і втікають. Головне це не наступити на них, коли вони у піску, можуть щипнути током. Чесно, я скатів боюсь 🙂

На острові є трохи кафешок, але ми вечеряли у нашому готелі.

А ось і готель Riveli Retreat Mathiveri. Двоповерхова будівля. На першому поверсі рецепція, кухня, два номери. На другому поверсі здається ще +2-3 номери. На мій погляд це найсучасніша будівля на острові 😀

Номери дуже чисті на новенькі. Є все потрібне. І балкончик зі столиком на стільцями, а за огорожою зразу море. Але цей пляж не для купання. Ну бо тусити в купальнику можна лише на Bikini Beach

Вигляд і тераса

У ціну включені сніданки (континентальний або мальдівський). Нуууу, приїхати в Азію і їсти а-ля європейські страви то якось дивно. Так само як в нас зазвичай не така “справжня” азійська їжа.

Папая на городі

Континентальний – тост, джем, сосиски. Ми його і не пробували. А от на мальдівський сніданок – кокосові млинці (роші, тонкі як лаваш) з сумішю тунця, кокоса, цибулі та спецій,омлет, фреш,  фрукти, фреш, чай/кава.

Власники готелю Мухамед та Фархад.

Мусульмани, дуже приємні люди. Знають добре англійську. Дружина готувала щовечора вечерю (Вечеря на двох коштувала 37 баксів, разом з податками). На вечерю був буфет (шведський стіл), і кожного дня було щось нове. Наїстись і луснути, плюс десерт.

В готелі були фрішні маски/трубки, надувний човник.

Можна було їздити на екскурсії та різні актівіті. Власник готелю у всьому допоможе, організує та порадить.

Але ми не їздили, окрім поїздки на резорт Nika Island. Ціна 70 баксів (екскурсія на 3-4 години), + додатково трансфер за катер 40 баксів за двох.

Якщо чесно, то на резорті нам не дуже сподобалось. Єдине – там був класний домашній риф з коралами і рибками. А так то все пафосно і штучно. Та й відпочивати там дорого…. і тісно на пляжі.

А на локальному острові можна ходити і досліджувати як живуть місцеві, що вони роблять, традиції. Наприклад, вони мають невеличкі городи, “ферми”, навіть мають док-станцію де ремонтують (або будують) кораблики. Основним заробітком було (ну зараз теж є) рибальство. Жінки доглядають за дітками, а також прибирають острів та пляж.

На цьому острові дощі були вночі. Тому ніякого дискомфорту не відчувалось.

Рекомендую потрапити на Picnic Island (зазвичай на інших островах до пікнік айленду треба трансфер), а тут можна самому доплисти, або на каяку-човнику.

Ніколи раніше не була на безлюдному острові, а тут ще й досить великий! І така чиста вода та пісок! Ще можна ходити по пісочку і шукати гарні ракушки 🙂

А, ну мій день народження припав коли були на Матівері (у мене день народження в листопаді, і погода вдома не дуже кльова, тому останні роки стараюсь кудись втекти. Та й свої дні народження не дуже люблю). Отож, на світанку ми приплили на Picnic Island, перед нами лише рибалки були 🙂

Після сніданку поїхали на екскурсію на резорт Nika Island (в ціну включений обід-фуршет, з цілою купою страв + є алкогольне меню)

На Nika Island є гарні будиночки на сваях, стандартні будиночки, спа-салони, є екскурсії на різні розваги та водні активності. А що там сподобалось – так це домашній риф! Зразу коло пляжу, декілька метрів, і купа коралів та рибки! Бачиили і бейбі-шарк. Так, це акула, але вона маленька. Зазвичай акули небезпечні, але коли вони не великі, то бояться особин розміром більших від себе 🙂 І ще мурену бачили коло пірсу.

Рекомендую відвідвати острів-резорт, нехай і на півдня! А ми ввечері повернулись назад на наш отсрів. Доречі, і з резорту є екскурсії є на локальний острів: але за якісь космічні гроші.

На острові є стадіон, школа, електро-станція, якась та й лікарня, декілька магазинчиків, кафешки коло хостелів/готелів. Ми ніде не їли окрім свого готелю. Бо було смачно і перевірено 🙂 Всього на острові 6-8 гестів. Але не всі заповнені туристами. Дві кафешки для місцевих, є Pizza Place 😀

Стадіон
Мальдівські будиночки

А, на мій день народження ввечері подарували торт! З печенюшок, тістечок, вафельок. Це дуже круто, бо там впринципі нема тортів та й ніхто їх не робить 😀

Гуляли собі по острові, досліджували вулички, пляжики. Ще якщо порівняти цей острів з наступний, то Матівері був більш релігійно правильним. Звичайно молитви 5 разів на день. Одного разу прокинулась вночі, десь 3тя ночі, а хтось читав молитви з мінарету О_о І та, на Мальдівах нема собак, тому не думайте їхати зі своєю собачкою. Мечеть як мінімум одна на кожному острові (зазвичай більше), навіть на резортах!

Отже, з Матівері можна поїхати на сусідні 2-3 резорти, а також паромом на інші локальні островки (можна навіть без ночівлі). Це краще питати в хостів або у вашому готелі. Вроді і є розклади в неті, але всяке буває в тій Азії 🙂

Отож, після 4ох ночей на Матівері, ми вирушили на паромі на наш наступний острів…

О.Укхулас (Ukhulkas Island)

Отож, вирішули на острів паромом. Ціна – десь 2-3 бакси.

Зустріли нас на машині! Уявіть 😀 Це як виявилось, взагалі єдина машина на весь острів 😎

Я довго вибирала між Укулхас чи Расду, але таки обрала Укулхас. Хоча коли пропливали повз Расду, то водичка там бірюзова, але сам острів досить популярний і туристичний….

Зустріла нас дівчинка без покритої  головий, і її чоловік. Про них буде пізніше.

Отже, острів: знаходиться на атолі Аріф Аріф.

Розміри 1км х 230м 🙂  і тут також живе десь 900 людей.

[pi_ifg data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ data_shortcodeid=’pi_ifg’ pi_image_ids=”2629″ pi_insert_urls=”http://energybutterfly.com/wp-content/uploads/2017/01/DSCF5850-1-150×150.jpg” pi_type=”custom” pi_style=”tiled_gallery” pi_slideshow_limit=”20″ pi_maximun_width=”” pi_slideshow_autoplay=”” pi_slideshow_auto_height=”false” pi_slideshow_single_item=”0″ pi_slideshow_items=”5″ pi_slideshow_items_desktop=”5″ pi_slideshow_items_tablet=”2″ pi_slideshow_items_mobile=”2″ pi_tiled_gallery_limit=”20″ pi_rowheight=”200″ pi_maxrowheight=”200%” pi_fixedheight=”false” pi_lastrow=”nojustify” pi_showcaption=”false” pi_randomize=”false” pi_margin=”3″]
Жили в дуже-дуже кльовому будиночку! Це взагалі один з найкращих готелів-апартаментів на острові.
Їхня сторінка у Facebook, але букала на Airbnb (виявляється я в них перша на Airbnb 8-)).
Цей момент, коли вживу краще ніж на фото!
Всього у них є три будиночки. І така мила територія навколо – лавочки-парасольки, квіточки, пальми, екзотичні дерева, пісочок.
А та, у мусульман в приміщенні всі ходять босими, а взуття (в”єтнамки)))) лишати з-зовні.

Але люди на острові не ходять пішки, зазвичай пересуваються на мопедах, так, для нас це дуже весело, бо з такими відстанями…

Цей острів був набагато розвиненіший і мав більше розваг, ніж попередній.

Пляж

Пляж Bikini Beach знаходиться зразу навпроти апартаментів, перейти стежку і вже океан! На пляжі є лежачки від готелю, і сусідні готелю досить далеко один від одного, ніхто вам не заважатиме.

Але найкращий пляж і корали були ближче до порту – здаю точку.

Їжа

Сніданок нам щодня приносили – це були млинці, фрукти, чай/кава, вода. На обід/вечерю ми ходили в кафе на одній вулиці з житлом.

На острові навіть було тайське кафе, ми туди ходили раз на каву і десерт. Ціни були високі, і не так смачно.

Оце кафе найоптимальніше для туристів – великі порції, смачні страви та напої, а також в кінці був компімент (фрукти). В них також була опція сніданку, якщо часом не берете в своєму готелі.

Знайшли на острові ще одне кафе, але там досить трешово, єдине це могли замовити фреші)

На о.Укулхас також є достатня кількість нормальних (ну як, такі як в Азії – там є все) магазинів. Де можна купити воду, побутову хімії, іноземні товари/продукти (та все іноземне, нічого свого майже не виробляються), фрукти/овочі, солодощі і тд.

Єдине в п’ятницю під час обідньої молитви магазин був на трішки заченинений.

Розваги

Нам було цікаво спостерігати за життям острова і його мешканців. Досить розвинено рибальство і якісь там перевезення з одного острова на інший.

Мешканці мають городи і сади з фруктами та овочами. Хоча це все всеодно довозиться.

Тут вже побільше готелів та хостелів, хтось з готелю навіть мав водний мотоцикл. Також є можливість поїхати на Sand Bank, це все вам озвучать в готелі/гостелі/апартаментах.

Можуть організувати вам і затишну вечерю на пляжі (десь від 50 USD за особу), і рибалку, і сноркелінг в таких бульках-лагунах.

Коли ви пливете на Мальдівах, то найбільша складність – оминати оці коралові бульки-острови, можна напоротись на мілину. Але зате дуже гарно все виглядає – посеред моря бірюзові плями.

Якось так вийшло, що між вуличками після дощу утворюються великі калюжі, якщо там всього декілька вуличок, нам приходилось трішки обходити острів, щоб дістатись на інший кінець вулиць.

Ми знайшли в кінці острова навіть склад металобрухту і якихось старих кораблів.

Глянули що робиться у них в школі.

Весілля на Мадьдівах проводити не вигідно, треба запрошувати цілий острів 😀

Здається на сам фуршет може і не всі йшли, але весь острів готувався до цієї події – дівчата вдягали святкові “прикиди”.

Таке класичне весілля, зі стійкою, фотозоною, фотографами і фуршетом на березі.

Ще одного вечора нас запросили на якесь святкування з народними танцями. Доречі, брат власника готелю співає/танцює на національному рівні.

Якщо не помиляюсь – це святкування наставання повноліття. Танці-співи, напої (просто якась солодка газована штука + кола)

Розмови під гітару, про релігію і все на світі

Власники житла – два брати і їхні дружини. Дуже класно спілкуваються англісьйською.

Найперше що мене здивувало по приїзду на острів – дружина Алі без покритої голови. Вона надзвичайно гарна дівчина, густе гарне волосся, чудові очі!

Як виявилось вони взагалі мають свій бенд, вона співає, а брати на гітарі і барабанах. Інша дружина брата працює вчителькою в школі.

В передостанню ніч вони прийшли до нас просто поговорити і пограти пісень. Та й розговорились. Говорили і про Іділ, про релігію, про все на світі.

Я навіть прямо запиталась чому вона не покриває голову, одягається впринципі як ми – шорти, футболка… І як у вас тут справи з багатожонством? Ну іслам ж…

Вони засміялись 🙂 Зараз це вже прошлий вєк, звичайно релігійні фанатики сповідують це все. Якщо коротко і майже дослвно: “Я достатньо віруюча, але навіщо мені показувати величину своєї віри за допомогою паранджі чи бурки. Одна з цілей мусульманина відвідати Мекку. І багато мусульманок їдуть туди, потім зриваються з себе всі ці балахони. вдягають джинси і що їм подобається. І якщо якась задуже віруююча бабка почне їх повчати, вони з легкістю відповідають що були вже в Мецці.

І так, в тому всьому дуже жарко, не зручно, особливо якщо є маленька дитина.”

Хоча в них батько мав дві дружини, і це може дозволити собі дійсно багата людина. Адже кожній треба будинок, забезпечувати всім і приділяти увагу. Доходило до абсурду, що він міг йти по вулиці за руку з двома цими жінками.

Мале

Назад ми вирішили їхати паромом, з часом було все ок, рейс мав бути аж ввечері.

По дорозі пропливали повз Расду і деякі резорти – гарно і дорого… На паромі реально зручно, хочеш йдеш на палубу, або навіть лізь на дах.

Дуже помітна концентрація сміття в океані… А ще ми бачили зграйку дельфінів!

Мале виглядає так собі, взагалі ніби не Мальдіви, а класична Азія, тому ше раз наголошую – постарайтесь пробути там якнайменше часу. Ще здалеку видно вантажні кораблі, висотні будинки, якісь промислові об’єкти.

Але оскільки був час, то вирішили таки пройтись містом.

В центрі є різні адміністративні будівлі, консульства, а також велика кількість мотоциклів!

Тепер основне це добратись до порту і купити квиточки на паром до аеропорту, тут основне не переплутайте гейти. Є також прості пароми, а є швидкі човни.

Рекомендую кафешку прямо на паромній станції з виглядом на порт і місто. Хоча там і багато туристів, але нічого кращого для проведення часу в Мале не знайшли.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com